02.04.. Четвер
1. 11 клас. Зарубіжна література.
ТЕМА: Загальна характеристика провідних тенденцій прози другої половини XX ст. Ернест Міллер Гемінгвей. Віхи життя і творчості митця. Повість "Старий і море".
ЗАВДАННЯ: Опрацювати інформацію.
Поет має не просто
створювати літопис людського життя;
його твір може стати фундаментом,
стовпом, що підтримує людину,
допомагає їй вистояти і перемогти.
Уільям Фолкнер
Слова винесені в епіграф,
американський письменник Уільям Фолкнер виголосив у 1950 р. під час вручення
йому Нобелівської премії. Вони є знаковими для всієї літератури другої половини
ХХ століття. Адже, переживши страшні катастрофи, людство здригнулось і
замислилось над перспективами свого розвитку. Здригнулась і свідомість
письменників, більшість яких зрозуміли, що їхні привілеї полягають у тому, як сказав
Фолкнер, «щоб звеличувати людські серця, відроджуючи в них мужність і честь, і
надію, і гордість, і співчуття, і жалість, і жертовність – які складали славу
людини в минулому, – допомогти їй вистояти».
Історія XX століття багата
подіями, які сформували сучасний світ.
Сюди входять дві світові війни, виникнення комуністичних і фашистських тоталітарних режимів, розкол світу
на два табори і холодна війна між ними, розвал колоніальних імперій, внаслідок якого отримали
незалежність поневолені країни Африки та Азії, багато острівних держав
Атлантичного і Тихого океанів, і становлення нових незалежних держав.
Зелена революція в
40-70-тих роках XX століття разом із успіхами медицини призвели до швидкого зростання населення Землі та продовження життя людини.
XX століття — ера технологічної революції і
низки проривних винаходів, зокрема: повітроплавання, ракетобудування, атомна енергетика, атомна зброя, космічні технології, радіо і телебачення, мобільний телефон, комп'ютер, інтернет, антибіотики, нанотехнології, кріотехніка, перехід від індустріального до інформаційного суспільства,
розширення ноосфери в межах Сонячної системи. Крім того, XX століття багате на доленосні наукові
відкриття в різноманітних галузях: генна інженерія, теорія відносності,
клонування, надпровідність, космогонія, космологія та ін.
Кінець століття — період інформаційного суспільства і глобалізації і, водночас, загострення глобальних
проблем людства, вирішувати які людство повинно в наступному XXI столітті: перенаселення, вичерпання
ресурсів, глобальне потепління, деградація довкілля та інших.
Друга світова війна розколола світ на два «полюси»: соціалістичний табір, очолюваний СРСР, і
капіталістичний табір, лідером якого стани США. Звісно, така політична, економічна та
культурна «двополюсність» світу не могла не позначитися на розвитку культурного
та літературного процесу.
Культура СРСР після 1947 була в
ізоляції від світової спільноти і світової культури. Єдиним офіційно дозволеним
в Радянському Союзі «творчим методом» літератури і мистецтва був соціалісти́чний
реалі́зм — термін, що закріпився у радянському мистецтвознавстві
для позначення художнього методу та стилю, що панував у СРСР з 1930-х.
Вважалося, що новий художній стиль
продовжує традиції реалізму XIX сторіччя, і є таким чином
альтернативою модерністським течіям — таким як символізм, експресіонізм, абстракціонізм, конструктивізм тощо. Фактично
соціалістичний реалізм був радянським варіантом монументалізму, стилю, притаманного й
іншим тоталітарним державам.
Ознаки
«соціалістичного реалізму»:
-
Конфлікт – боротьба проти чужих ідей за ідеологічну
спільність і однодумство;
-
Художня дійсність – лакована, прикрашена, показана з
позиції правлячого класу, партії;
-
Прийоми художнього зображення – ідеалізація людини як
носія найкращих моральних якостей, вихованих соціалістичною системою;
-
Герой-борець, герой-будівник нового суспільства.
Теоретики «соціалістичного реалізму»
вимагали від письменників прикрашати історію, штовхали їх на «лакування»
дійсності. Прикладами такої напівправди були твори відомих письменників
«Піднята цілина» М.Шолохова, «Хліб» О. Толстого, другий варіант «Молодої
гвардії» О.Фадєєва та ін.
Історичні події, що відбулися в другій половині 20 століття (пізній
сталінізм, «відлига» , застій, перебудова), висунули перед радянською
літературою нові завдання і визначили нові теми. Оскільки найбільших втрат під
час Другої світової війни зазнав Радянський Союз, тема війни посідає особливе місце
у творчості письменників колишнього СРСР: М.Шолохов «Доля людини», «Вони
боронили Батьківщину», О.Твардовський «Василь Тьоркін», Б.Васильєв «А зорі тут
тихі..», Ю. Бондарев «Гарячий сніг», «Батальйони просять вогню», В.Биков «Мертвим не боляче», «Сотніков»,
«Альпійська балада» та багато інших.
На початку 60-х років з’являється
твори О.Солженіцина «Один день Івана Денисовича», «Архіпілаг ГУЛАГ», «Раковий корпус» , В.Шаламова «Колимські оповідання».
Ці твори відкривають «лагерну тему», тему репресій, важку і
похмуру, але історично правдиву.
Дискусія, яка мала місце в
суспільстві, з приводу того, що первинне для людства – наука чи мистецтво,
«фізики» чи «лірики», знайшла своє
відображення і в літературі. В художній літературі погляди «фізиків»
проявлялися не часто, як правило у жанрі наукової та науково-соціальної
фантастики, найяскравішим прикладом якої є проза братів Стругацьких « Важко бути богом», «Понеділок починається в субботу», «Хижі речі сторіччя», «Друге нашестя марсіян», «Населений острів», «Хлопець з пекла», «За мільярд років до кінця світу».
Крамольними з погляду влади і
забороненими в Радянському Союзі були роман Б. Пастернака «Доктор Живаго»,
удостоєний Нобелівської премії, твори А. Платонова, Й. Бродського, В. Войновича
та інших письменників, які мусили покинути батьківщину і переселитися на Захід.
Проте були в Радянському Союзі
письменники, які не переслідувались владою, але в рамках дозволеного писали
твори (особливо в роки «відлиги» та «перебудови»), що підносили справжні
проблеми добра і зла, сенсу життя, людських стосунків і найсвітлішого почуття —
кохання, які ставали близькими і зрозумілими людям усього світу. До таких
письменників належать В. Астаф’єв, Ч. Айтматов, В. Биков, Г. Бакланов, поети Є.Євтушенко, Р. Рождественський та деякі інші.
У руслі «соціалістичного реалізму»
вирізнялися, «селянські» письменники (С. Залигін, В. Шукшин), що розглядали
проблеми життя людей у російській глибинці, «екологічна» проза (В. Распутін
«Прощання з Матьорою»; Б. Васильєв «Не стріляйте в білих лебедів»), яка
торкалася проблем збереження довкілля в умовах наступу НТР та збереження
культурної спадщини (В. Солоухін «Чорні дошки»).
Популярними авторами, творами яких
зачитувалися мільйони людей у Радянському Союзі, були В. Пікуль та Ю. Семенов.
Перший писав в основному історичні романи, другий – політичні детективи.
Якщо в СРСР
та країнах соціалізму посилено насаджувався соціалістичний реалізм, то на
Заході переважало розмаїття векторів культурно-літературного розвитку.
У передвоєнний час виникає, а
після Другої світової війни активно розвивається екзистенціалізм.
Екзистенціалізм
(лат. existentia —
існування) — напрям у філософії і течія модернізму, в якій джерелом художнього
твору є сам митець, що виражає життя особистості, створюючи художню дійсність,
яка розкриває таємницю буття взагалі. Показовим є те, що найвидатніші
філософи-екзистенціалісти XX ст. були водночас визначними письменниками. Така
ситуація нагадувала часи Просвітництва, коли літературні генії — Вольтер, Д.
Дідро, Ж. Ж. Руссо та ін. — водночас були видатними філософами: за допомогою
художньої літератури вони пропагували й поширювали свої ідеї. У середині XX ст.
таке поєднання теж, звісно, було невипадковим, адже саме в цей час на перший
план виходить алегоричність, інакомовність, параболічність літературних творів.
І взагалі, застосування параболи, алегорії, притчі — улюблений прийом
письменників другої половини XX ст. Так, французький письменник-екзистенціаліст
Альбер Камю у своєму відомому романі «Чума» начебто зобразив епідемію цієї
страшної хвороби в місті Орані. Насправді, є десятки асоціацій («фашизм —
коричнева чума»), натяків (чорний дим, немов дим крематоріїв концтаборів),
пересторог (бацила чуми ніколи не зникає, як не зникає й небезпека повторення
фашизму) свідчать про глибинний інакомовний пласт, підтекст цього літературного
шедевру. Один із французьких філософів-екзистенціалістів і водночас відомий
письменник Жан Поль Сартр заявив: «Екзистенціалізм — це гуманізм». Навіть у
алегоричному романі А. Камю «Чума» є пряме авторське зізнання: «Люди більше
заслуговують на захоплення, ніж на зневагу». І водночас в автора виявляється
мужня позиція спротиву злу, оскільки, за авторським свідченням, сенс роману
полягає й у висвітленні «боротьби європейського Опору проти фашизму» .
Екзистенціалізм
у художніх творах відбиває настрої інтелігенції, розчарованої соціальними та
етичними теоріями. Письменники прагнуть
збагнути причини трагічної невлаштованості людського життя. На перше місце
висуваються категорії абсурду буття, страху, відчаю, самотності, страждання,
смерті. Представники цієї філософії стверджували, що єдине, чим володіє людина,
це її внутрішній світ, право вибору, свобода волі. Екзистенціалізм поширюється
у французькій (А.Камю, Ж.-П.Сартр та ін.), німецькій (Е.Носсак, Деблін),
англійській (А. Мердок, В.Голдінг), іспанській (М. де Унамуно), американській
(Н.Мейлер, Дж.Болдуїн), японській (Кобо Абе) літературах. В Україні проявився у
1920-х роках у творчості Підмогильного, пізніше — у спадщині І.Багряного,
Т.Осьмачки, В.Барки, В.Шевчука та ін.
Опрацювати стор.143-147.
Переглянути презентацію за посиланням
Прочитати повість Е. Гемінгвея "Старий і море".
2. 7 клас. Зарубіжна література.
ТЕМА: Образи дівчат: Сью і Джонсі, героїнь новели О. Генрі "Останній листок". Порівняння образів героїв новели.
ЗАВДАННЯ: Переглянути відео, згадати зміст твору.
1.
Перевір свої знання:
1. Район, де знімали кімнату Сью та Джонсі, розташувався:
А) на захід від площі Вашінгтона;
Б) у передмісті Нью-Йорка;
В) на схід від Манхеттена.
2. Студія Сью та Джонсі містилася:
А) на першому поверсі;
Б) на третьому поверсі;
В) на горищі.
3. Де познайомилися дівчата-художниці:
А) у ресторані;
Б) на художній виставці;
В) у невеличкому курортному містечку.
4. Що НЕ об’єднувало художниць:
А) погляди на мистецтво;
Б) погляди на крислаті капелюхи;
В) погляди на салат із листя цикорію;
Г) погляди на широкі рукави.
5. «…пришелець почав бродити по колонії, торкаючись то одного, то другого
своїми крижаними пальцями». Це –
А) містер Берман;
Б) містер Незнайомиць;
В) містер Пневмонія.
6. Який краєвид відкривався із вікна студії художниць:
А) глуха стіна сусіднього будинку;
Б) глуха стіна фабрики вакси;
В) глуха стіна високого паркану.
7. Хто давав Джонсі один шанс із десяти на одужання:
А) Берман;
Б) лікар;
В) Сью.
8. Про що просила Сью старого Бермана:
А) позичити їм гроші;
Б) позувати для її картин;
В) вмовити Джонсі боротися за життя.
9. Коли Джонсі вирішила боротися за життя, вона попросила з’їсти:
А) смажену курку;
Б) смажену картоплю;
В) бульйон.
10. Який шедевр намалював Берман:
А) Неаполітанську затоку;
Б) портрет Джонсі;
В) останній листок плюща.
11. Скільки днів хворів старий художник:
А) один;
Б два;
В) три.
12. Яку фарбу НЕ використовував Берман, малюючи свій шедевр:
А) коричневу;
Б) зелену;
В) жовту.
Результати запиши в зошит.
2.
Добери епітети до поняття «дружба». Запиши їх.
3.
Порівняй та запиши до таблиці спільні та відмінні риси
Сью та Джонсі.
Сью
|
Спільне
|
Джонсі
|
4.Творче завдання (виконується за бажанням).Переглянь буктрейлер до новели
«Останній листок» та напиши свій власний текстовий супровід до нього.
3. 9 клас. Російська мова.
ТЕМА: Основные нормы русского литературного языка.
ЗАВДАННЯ: Выразительно прочитайте текст упр. 277; Устно выполните упр. 125, 126.
4. 8 клас. Зарубіжна література.
ТЕМА: Контрольна робота з теми: "Бароко і класицизм".
ЗАВДАННЯ: виконайте контрольну роботу і надішліть зручним для вас способом.
1 варіант- за списком у класному журналі -№1, 2, 3, 4, 5, 6;
2 варіант - №7, 8, 9, 10, 11.
УВАГА!
Контрольні роботи надсилайте обов'язково ТІЛЬКИ в день проведення.
Контрольна робота з теми: «Бароко і класицизм»
Варіант I
I Тестові завдання
1. Термін «класицизм» походить від
латинського «classicus» і означає:
а)
«оригінальний»; б) «високий»; в) «зразковий»; г) «складний».
2. Позначте хронологічні рамки доби
бароко:
а) ХІІІ –
ХVст; б) ХV – ХVІ ст.; в) ХVІ – ХVІІІ ст.; г) ХVІІ – ХІХ ст..
3. Укажіть країну, у якій виник
класицизм:
а) Англія; б)
Франція; в) Італія; г) Іспанія.
4. Укажіть назву театру, який
заснував Мольєр:
а) «Сучасний
театр»; б) «Блискучий театр»; в) «Славетний театр»; г) «Класичний театр».
5. Укажіть героя, який є втіленням
здорового глузду в комедії Мольєра:
а) Клеонт; б)
Дорант; в) пані Журден; г) Ніколь.
6. Укажіть зайве
правило творення драматичних творів доби класицизму.
а) єдність дії;
б) єдність характерів; в) єдність місця; г) єдність часу.
Завдання з вибором кількох
правильних відповідей
7. Укажіть риси
характеру пана Журдена:
а) інтелігентність;
б) самозасліпленість; в) брутальність;
г)
довірливість; д) чемність; е) освіченість.
Завдання на встановлення
відповідності (логічні пари)
8. Установіть
відповідність між літературним напрямом і його характерними рисами.
а) Пишний,
барвистий стиль; 1) Бароко;
б) орієнтація
на античність; 2) класицизм.
в) тяжіння до
контрастів, складної метафоричності;
г)
нормативність мистецтва.
II Розгорнуті
відповіді на запитання
9. Проаналізуйте
поезію Дж. Донна «Щоб мучить мене…»..
10. Вкажіть
основні риси бароко як літературного напряму та найяскравіших представників.
III Твір-мініатюра
(одне питання на вибір; об’єм: 6-10 речень)
11.
1) Над чим
мене змусила замислитися барокова поезія (на прикладі прочитаних творів)?
2) Яким я
уявляю героя барокової поезії (на прикладі прочитаних творів)?
3) Чому сцени
навчання пана Журдена викликають сміх?
4) Чому граф
Дорант «дружив» з паном Журденом? Який зиск він мав із цієї дружби?
5) У чому я
вбачаю актуальність твору Мольєра «Міщанин-шляхтич»?
Контрольна
робота з теми: «Бароко і класицизм» Варіант
II
I Тестові
завдання
1. Укажіть значення слова barocco:
а)
«філософський, мудрий»; б) «дивний, взірцевий»; в) «приємний, ласкавий»;
г)
«вигадливий, химерний».
2. Класицизм виник як мистецтво:
а) розуму,
правил і логіки; б) відображення реальних подій; в) зображення потойбічного
світу; г) відображення людських почуттів.
3. Укажіть, як називали добу
класицизму у Франції:
а) «доба
Расіна»; б) «доба Мольєра»; в) «доба Корнеля»; г) «доба Лафонтена».
4. Укажіть справжнє ім’я Мольєра:
а) Жан Батіст
Гренуй; б) Джон Гріффін; в) Жан Батіст Поклен;
г) Семюель
Леггорн Клеменс.
5. Укажіть основну пристрасть пана
Журдена, героя п’єси Мольєра:
а) до всього
нового; б) до всього прекрасного; в) до всього старовинного;
г) до всього
дворянського.
6. Укажіть, чого,
на думку Журдена, бракує його доньці для повного щастя:
а)
багатства; б)порядного чоловіка; в) титулу; г) знайомств при
дворі короля.
Завдання з вибором кількох
правильних відповідей
7. Укажіть, яких
учителів запросив до себе пан Журден:
а) учителя
танців; б) учителя малювання; в) учителя музики; г) учителя
фехтування.
Завдання на встановлення
відповідності (логічні пари)
8. Установіть відповідність між
персонажами, які беруть участь у любовних колізіях п’єси
«Міщанин-шляхтич».
а)
Клеонт;
1) Ніколь;
б)
Ков’єль;
2) Доримена;
в) Журден; 3)
Люсіль.
г) Дорант.
II Розгорнуті
відповіді на запитання
9. Проаналізуйте поезію Джона Донна
«Щоб мучить мене…».
10. Вкажіть
основні риси класицизму як літературного напряму та найяскравіших представників.
III Твір-мініатюра (одне
питання на вибір; об’єм: 6-10 речень)
11. 1) Над чим мене
змусила замислитися барокова поезія (на прикладі прочитаних творів)?
2) Яким я
уявляю героя барокової поезії (на прикладі прочитаних творів)?
3) Чому сцени
навчання пана Журдена викликають сміх?
4) Чому
граф Дорант «дружив» з паном Журденом? Який зиск він мав із цієї дружби?
5) У чому я
вбачаю актуальність твору Мольєра «Міщанин-шляхтич»?
