Т е м а. Олександр
Сергійович Пушкін (1799–1837). Значення творчості О. С. Пушкіна для розвитку
російської та світової літератури. Лірика. Провідні мотиви його лірики. Тема
призначення мистецтва у віршах митця. «Я пам’ятник собі поставив незотлінний…»,
«До А. П. Керн» («Я пам’ятаю мить чудову…»), «Я вас кохав…». Тема кохання у
віршах митця.
Пушкин «у нас – начало всех
начал».
Максим Горький
1.
Давайте згадаємо відомі вам твори
О. С. Пушкіна.
Літературна
вікторина.
1) Дива
там: лісовик там бродить,
В гіллі русалка спить бліда;
На невідомих там доріжках
Сліди нечуваних страхіть;
Там хатка на куриних ніжках
Без вікон, без дверей стоїть…
(Вступ до поеми «Руслан і Людмила»)
2) «Ти
пливи собі з Богом, рибко,
Мені відкуп твій не потрібен;
Повертайся у синєє море,
І гуляй собі там на просторі».
(«Казка про рибака і рибку»)
3) Змолоду,
посівши трон,
Розважався він війною,
Для сусідів був грозою,
А на старість захотів
Одпочити від боїв,
З упокоєм їсти-пити;
Тут сусіди ну водити
На царя за раттю рать,
Шкоди й лиха завдавать. («Казка
про золотого півника»)
4) Засміявся
Балда лукаво:
«Ех, ти ж, нерозумна прояво!
Де тобі змагатись зо мною,
Зо мною, з самим Балдою?
От уже послали супостата!
Пожди лишень мого меншого
брата». («Казка про попа і його наймита Балду»)
5) Овідію,
живу близ тихих берегів,
Куди колись приніс ти
батьківських богів
В суворе заслання, де попіл
свій зоставив.
І твій жалібний плач місця оці
прославив.
Ще ліри ніжний глас кругом не
занімів;
Живе ще пісня тут, де ти життя
скінчив. («До Овідія»)
6) Гуляє
з дружиною князь-войовник
На славній слов’янській
могилі.
З ним – гості і друзі, – як
вранішній сніг,
Сьогодні їх кучері білі…
Дружинники згадують юність
свою,
Коли з ворогами рубались в
бою. («Пісня про віщого Олега»)
7) Міцний
навік, о друзі, наш союз!
Він, як душа, одвічний,
неподільний;
Незрушний він, прекрасний і
свавільний,
У затишку родився дружніх муз…
(«19 жовтня»(1825))
2.
Поміркуємо.
Продовжити
речення. (письмово, в зошиті)
Я знаю про
Пушкіна…
3. Віртуальна подорож «Пушкінськими місцями» https://youtu.be/7WjiUqNyOvc
4. Розповідь про О. С. Пушкіна.
У житті Олександр
Сергійович Пушкін не був людиною, яку могли б зламати, перемогти будь-які,
навіть складні та заплутані обставини, що склалися для нього взимку 1836-1837
років. Він був сильною та мужньою людиною. Вмираючи, страждаючи від невимовного
болю, він не дозволяв собі скиглити і говорив В. Далю: «Це
смішно, щоб така нісенітниця мене переборола». Він умирав не переможеним, а
переможцем, ціною життя відстояв і зберіг ті духовні та моральні чесноти, без
яких неможливе саме життя. І згадуються лермонтовські рядки:
Погиб позт,
невольник чести,
Пал,
оклеветанный молвой...
Пушкін з
обуренням поставився до того, що його особисте життя стало об’єктом брудних
ігор і світських пліток. Проти нього виникла справжня змова, до якої входили
пустослівні пліткарі, досвідчені інтригани, безжальні вороги поета — окрім
голландського посла Геккерна — міністр закордонних справ Нессельроде зі своєю
дружиною, і міністр освіти Уваров, який ненавидів поета за його гострі
епіграми, багато інших. Так що не тільки і не стільки нахабне вторгнення у
святиню Дому Поета красеня кавалергарда викликало таку гнівну реакцію Пушкіна.
В. Сологуб запевняє, що «він в обличчі Дантеса... шукав розправи з усім
світським суспільством». Смерть Пушкіна відразу зробила очевидним те, що
знав сам поет і не міг зрозуміти петербурзький світ: він не камер-юнкер і не
некрасивий чоловік відомої красуні — він перший Поет Росії, ім’я якого належить
історії та вічності. В одному з ранніх листів В.А. Жуковського до Пушкіна, із
тих, які дійшли до нас, «переможений учитель» звертається до улюбленого ним
«переможця мученика, з ніжністю називаючи його «Цвіркун мого серця» (таке
прізвисько з легкої руки О.І. Тургенєва молодий Пушкін отримав у літературному
товаристві): «Ти створений потрапити до богів... Бути цвіркуну орлом і
досягнути сонця».
«Сонце
російської поезії зайшло за обрій...» — з гіркотою констатував відомий
письменник, мудрець і філософ В. Одоєвський. Пушкін — «сонце» і для народного
поета-самоучки О. Кольцова. А ще за життя поета у 1832 р. українець М.В. Гоголь
у статті «Кілька слів про Пушкіна» написав: «У ньому російська природа,
російська душа, російська мова, російський характер відобразились у такій же
чистоті, в такій очищеній красі, в якій відбиваються ландшафт на випуклій
поверхні оптичного скла». Згадаймо і кредо видатного поета та критика
позаминулого століття Аполлона Григор’єва: «Пушкін — наше все».
Пушкінський «Пам’ятник» був написаний за півроку до загибелі поета і при житті
майже не привернув уваги сучасників. А потім довгий час інтерпретувався в
традиціях Горація та Державіна , де автори говорять про себе особисто, в той
час як у Пушкіна зовсім не «особисте», не про свої «заслуги», а скоріше про
місію поезії, якою вона розуміється і виконується ним.
Слух обо мне
пройдет по всей Руси великой,
И назовет меня
всяк сущий в ней язьык,
И гордый внук
славян, и финн, и ныне
дикой,
Тунгус, и друг
степей калмык.
Глибокий інтерес
до народів та народностей, які населяли в ті часи російську імперію, можна
легко побачити у багатьох його творах. Українець — у «Полтаві» (треба сказати,
що О.С. Пушкін на відміну від своїх сучасників писав не «Малоросія», а
«Україна» — «Україна глухо хвилювалась»), а, скажімо в «Уривках із подорожі
Онєгіна» — черкес («В лугах летить кінь черкеса»), вірмен («де ходить...
вірмен»), татарин («А там між хатинок татар»), молдован («...і молдован
тяжкий») тощо.
«О, якби голос
мій умів серця тривожити...» — вигукнув у 1819 р. двадцятирічний Пушкін. Головні
здобутки його життя були ще попереду. Йому залишалося сімнадцять років життя —
і за його межею — десятиліття і століття благотворного впливу на людські серця.
Глибокий смисл його діяльності криється в пробудженні добрих почуттів. Це
повнокровна, життєстійка, сердечна поезія. Увесь її лад просякнутий сонцем і
підтриманий серцем. Поет не тільки хвилює серце, він лікує серцеві рани,
радить, підказує, надихає, веде за собою. Голос Пушкіна хвилює і тривожить
серця ще і тому, що він украй щирий і відкритий, особистість поета виражається
в усіх гранях його творчості. Насамперед, звичайно, в ліриці — вільно,
природно, різнобічно. Ось Пушкін охоплений радістю дружби і товариства:
Поднимем стаканы,
содвинем их рядом.
Да здравствует
солнце, да здравствует разум!
Пушкін
сонячно осяяний:
Подьезжая под
Ижоры,
Я взглянул на
небеса
И воспомнил ваши
взоры,
Ваши синие глаза.
Пушкін у
роздумах:
Брожу ли я вдоль
улиц шумных,
Вхожу ли в
многолюдный храм...
Сижу ль меж юношей
безумных,
Я предаюсь моим
мечтам.
Пушкін у
відчаї:
Дар напрасный, дар
случайный
Жизнь, зачем
ты мне дана?
Пушкін у
гніві:
А вы, ребята —
подлецы, —
Вперед! Всю вашу
сволочь буду
Я мучить казнию
стыда,
Но если же кого
забуду,
Прошу напомнить,
господа!
Пушкін
прощається з коханою жінкою:
Я вас любил так
искренно, так нежно,
Как дай вам бог
любимой быть другим.
Пушкін
вітає нове покоління:
Здравствуй, племя,
Младое, незнакомое!
5. Робота з поезією.
_ Завдання: опрацювати інформацію і підготувати
виразне читання вірша О.Пушкіна, відповісти на поставлені запитання.
Поезія “Я
мить чудову пам’ятаю”” є однією з найвідоміших і найромантичніших віршів
Олександра Пушкіна. Вона
була створена після зустрічі з прекрасною дамою – Ганною Керн.
Перебуваючи на вечері в будинку своєї
тітки, Пушкін зустрічає чудову жінку і одразу ж закохується в неї. Його
пристрасна і гаряча натура наштовхує його на створення такого ніжного і
романтичного вірша.
На превеликий жаль автора, Анна була
одружена і виховувала доньку. Тому, він не міг відкрито заявити про свої
почуття і висловити їх на загальне обговорення. Для цього поет використовує
римовані віршовані рядки, в яких називає кохану “скороминучим веденням”, а її
зовнішність навіює фразу “геній чистої краси”.
Під час заслання, в 1825 році, поет знову
зустрічає свою знайому.
Тепер вона мала зовсім інший статус. Після
розлучення, про її вільне і наповнене романами життя ходили чималі чутки. Але,
Пушкін дотримувався думки про те, що ця жінка прекрасна і чарівна.
Друга зустріч Олександра і Ганни і
наштовхнула його на написання свого вірша. У творчих рядках автор оспівує
жіночу красу, він пише, що вона здатна підштовхнути чоловіка навіть на
найбезглуздіші, небезпечні подвиги.
У короткій віршованій роботі, Пушкін
вміщує всю історію знайомства з Анною, образ якої всі ці роки жив в уяві
автора.
Також, поет зауважує і той факт, що довгі
6 років розставання внесли зміни в його особистість. Він вже не відчуває той
смак життя, який був присутній в ньому раніше. Посилання до Михайлівського
абсолютно розчарувало його, адже тепер, він втратив своїх творчих
шанувальників, яким раніше представляв свої віршовані роботи.
Після новини про те, що недалеко від його
проживання, оселилася стара знайома, Пушкін відразу ж відправився до неї в
гості і отримав у відповідь знаки уваги. Після цього, душа поета знову ожила.
Вона наповнилася і натхненням і життям.
Однак персона Пушкіна цікавила Ганну Керн
виключно через відомість молодої людини.
А сам автор неправильно витлумачив її
знаки уваги. Тому, відносини їх тривали не довго. Але, незважаючи на це,
Олександр Сергійович присвятив цій жінці не одну свою віршовану роботу.
1. «Я мить чудову пам’ятаю…»
- Які
почуття викликав у вас цей вірш? Про що в ньому розповідається?
- Які
події життя Пушкіна лягли в основу цієї поезії? Кому вона присвячена?
- На
які частини можна поділити вірш? Простежте за зміною настрою ліричного героя.
- Якими
художніми засобами створено портрет коханої?
- Які
зміни відбулися в душі й житті ліричного героя?
- Чи
відродила зустріч з колишньою коханою душу ліричного героя? Які почуття він
пережив?
- Які
художньо-виражальні засоби відтворюють емоційну піднесеність і схвильованість
ліричного героя?
- Чому
митець не змальовує докладного портрета коханої, а створює узагальнений жіночий
образ, що стає джерелом високого поетичного натхнення?
_ Завдання: опрацювати інформацію і підготувати
виразне читання вірша О.Пушкіна, відповісти на поставлені запитання.
« Я вас кохав…» – справжній шедевр любовної лірики. Поезія була
написана у 1829 році, а надрукована у 1830. Точно не відомо, кому присвячений
вірш. Існує дві думки. Перша: поезія присвячена Кароліні Собанській, світській
левиці, у яку Пушкін палко закохався, перебуваючи у південному засланні. Перше
знайомство поета та Кароліни, старшої за нього на 6 років, відбулося у
Києві в 1821 році. Їй лестила увага богеми, але нічого окрім жарту Собанська
собі не дозволяла.
Та більш поширеною є друга думка.
У травні 1827 року Пушкін вирушає до Петербургу. Зустріч з Анною Олексіївною
Оленіною, дочкою президента Петербуржської академії мистецтв, не можна
назвати випадковою. Адже їхнє знайомство відбулося, коли вона ще була
дев’ятилітньою дівчинкою. І ось нова зустріч… Анні – 19. Вона красуня, складає
вірші, пише музику, має хороші вокальні дані. Пушкін закохався, навіть
сватався до неї, але отримав відмову батьків.
Поезія “Я вас кохав…» стала основою понад 70
романсів композиторів:
Феофіла Толстого, Олександра Алябьева, Олександра
Даргомижського, Петра Булахова, Олександра Варламова та ін.
«Я вас кохав…»
- Який
настрій створив цей вірш? Чому?
- Які
почуття охоплюють ліричного героя? Як він ставиться до дівчини?
- Як
повторення слова «кохав» у кожній з трьох частин вірша допомагає передати почуття
і переживання закоханого в минулому, теперішньому і майбутньому часі?
- Чи
є у цьому сповненому глибоких почуттів вірші емоційно забарвлена лексика?
- Чи
можна назвати кохання без взаємності нещасливим? Як цей монолог характеризує особистість
ліричного героя?
Завдання: опрацювати інформацію і підготувати виразне
читання вірша О.Пушкіна, відповісти на поставлені запитання.
Пушкін написав «Я пам’ятник собі
поставив незотлінний…» 1836 р. За життя автора вірш не публікували. Як відомо,
у день смерті Пушкіна його друг В. А. Жуковський за наказом царя опечатав
кабінет поета.
Завдяки Жуковському «Я пам’ятник
собі поставив незотлінний…» уперше вийшов друком 1840 р. з деякими цензурними
обмеженнями. І тільки 1937 р. цей вірш опублікували без правок.
«Я
пам’ятник собі поставив незотлінний…»
- Про
який пам’ятник незотлінний говорив поет?
- Чому
Пушкін звернувся до образу Олександрійської колони?
- Що
дає підстави поетові вважати, що він заслужив людської слави?
- Чому
більшість дієслів вжито в майбутньому часі?
- Чи
є у вірші суперечка? Якщо є, то з ким сперечається поет?
- Якою
повинна бути місія поета і поезії за авторською самооцінкою?
6. Підводимо підсумки.
Провідні
мотиви пушкінської поезії:
1)патріотична
лірика:
А) любов до рідної природи;
Б) гордість за героїчне минуле
свого народу;
В) почуття національної
гордості.
2) Вільнолюбива
лірика:
А) протест проти
самодержавства і кріпацтва;
Б) прагнення до «святої
вольності»;
В) оспівування свободолюбства,
незалежності людни.
3) Тема поета і
поезії:
А) стосунки поета і влади;
Б) призначення митця в
суспільстві;
В) поет і народ, поет і юрба;
Г) дружба як єдність
однодумців.
4) Тема дружби:
А) дружба як братський союз
ліцеїстів;
Б) дружба як єдність
однодумців.
5) Любовна
лірика:
А) любов як ідеальне, високе
почуття людини;
Б) любов нерозділена.
З н а ч е н н я т в о р ч о с т
і О.С.П у ш к і н а для розвитку російської та світової
літератури
-
Талант і світогляд О. Пушкіна формувалися в складній історичній ситуації, коли
захоплення передових людей революційними ідеями та соціальний протест змінилися
засиллям самодержавства й поширенням настроїв розчарування, усвідомленням
неможливості замінити імперський лад.
-
На творчість О. Пушкіна справили значний вплив не тільки виховання, спілкування
з видатними діячами й суспільні умови, а й традиції європейської культури,
літератури, мистецтва. Відгомін літературних і мистецьких захоплень О. Пушкіна
простежується в багатьох його творах. У «діалозі культур» письменник виявляв
власну позицію.
-
О. Пушкін починав літературну діяльність із захоплення романтичними ідеями та
поетикою романтизму, однак дуже швидко від романтизму він перейшов до реалізму.
Деякі його твори є романтичними (рання лірика, твори періоду південного
заслання), але в багатьох творах виявляється взаємодія романтичних і
реалістичних елементів.
-
У ліриці О. Пушкіна домінують громадянські, любовні, філософські, пейзажні
мотиви. Нерідко вони поєднуються, дозволяючи поетові розкривати одну й ту саму
тему в різних аспектах.
-
Роман у віршах «Євгеній Онєгін» уважають першим російським реалістичним
романом, хоча О. Пушкін спирався на деякі традиції романтизму (прийом
композиційних вершин, любовні історії героїв, майстерне розкриття їхньої
психології та ін.). У «Євгенії Онєгіні» О. Пушкін поставив психологічні колізії
в широкий контекст суспільства й культури, розкрив динаміку персонажів на тлі
часу.
-
Пушкінська традиція зображення образу «зайвої людини» знайшла продовження у
творах інших письменників XIX ст.
7. Експромт «Мій Пушкін». Напишіть мініатюру і надішліть вчителю, або передайте
зошит.
8. Домашнє завдання. Вивчити один з віршів напам’ять.
«Я вас кохаю…» - середній рівень. Стор. 97.
«Я мить чудову пам’ятаю…» -
достатній рівень. Стор. 96.
«Я пам’ятник собі поставив
незотлінний…» - високий рівень. Стор.120
